Козак "Богдан"

У селі над Дніпром жив козак Богдан — високий, з очима, як нічне небо, і серцем, як степ: вільним і нескореним. Не було такого ворога, якого б він не здолав, і не було такої правди, яку б не захистив.

Одного разу, коли над Україною нависла темна загроза — Чорний Вир, що поглинав села, ліси й душі, — Богдан вирішив виступити сам. Старі козаки казали: “Туди йдуть — не вертаються.” Але Богдан лише поправив свого оселедця і відповів: “А я вернусь. І Вир — не вернеться.”

Він вирушив у ніч, озброєний не лише шаблею, а й піснею — бо знав, що зло боїться правди, що лунає з серця. І коли він дістався до самого центру Виру, не шабля, а слово стало його зброєю. Богдан заспівав пісню про волю, про землю, про любов. І Вир — затремтів. Бо не міг поглинути те, що народжене з душі.

Зранку село побачило, як з темного лісу виходить Богдан, а за ним — світло. Вир зник. А пісня його стала думою, яку співають і досі.

Колекційна статуетка. Козак з шаблею

Ручна робота

висота: 650 мм

матеріал: олово

покриття: акрил