Козак "Семен"

Семен був не з тих, хто багато говорив. Його знали за погляд, що міг зупинити сварку, і за силу, що могла зрушити воза з багном. Жив він на межі степу, де вітер співає думи, а зорі — як вогні на варті.

Одного разу в степу з’явився Степовий Дух — невидимий, але страшний. Коні божеволіли, діти хворіли, а козаки втрачали снагу. Ніхто не міг його здолати, бо не було в нього тіла — лише тінь і шепіт.

Семен узяв із собою лише сокиру, жменю землі з рідного хутора і стару сорочку батька. Він пішов у саму гущу степу, де навіть трава не росла. Там він став, мовчки, і почав копати — не яму, а коло. В колі він посадив ту землю, накрив сорочкою і сказав: “Тут буде серце степу. І ти, Духу, або станеш його охоронцем, або зникнеш.”

Вітер стих. Тінь розчинилась. А на тому місці виросла груша — перша за багато років. Люди назвали її Грушою Семена, а самого козака — Семен Тихий, бо він переміг не шаблею, а вірою.

Колекційна статуетка. Козак в бою

Ручна робота

висота: 650 мм

матеріал: олово

покриття: акрил